Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

Як відомо, закон (реєстр. №0948) установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері державного земельного кадастру з метою інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами та використання його відомостей.

На думку Президента України, цей закон, прийнятий Верховною Радою України 20 березня 2007 року, не може бути підписаний тому, що "його концепція не відповідає інтересам держави та громадянина, містить конструктивні вади, які не забезпечують формування в Україні належної кадастрово-реєстраційної системи".

За повідомленням Інформаційного управління Верховної Ради, члени Комітету, проаналізувавши пропозиції Президента України до закону, дійшли висновку, що варто частково погодитися з ними. Зокрема, із зауваженнями щодо визначення безпосередньо порядку та підстав надання відомостей державного земельного кадастру про персональні дані особи, що мають конфіденційний характер. Це, на думку народних депутатів, сприятиме більш повній реалізації конституційних гарантій прав людини на захист конфіденційної інформації. Адже відповідно до статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Комітет вважає, що доцільно було б привести зміст статей 30, 31, 32 закону у відповідність до їх назв, або ж навпаки, назви статей - у відповідність до їх змісту. Адже ці статті за назвою мають визначати порядок ведення державного земельного кадастру на місцевому та регіональному рівнях, але вони, по суті, встановлюють склад відомостей, що мають міститися у відповідних кадастрах.

Однак, народні депутати не погодилися з пропозиціями Президента України, де стверджується, що запровадження інформаційної системи відомостей та документів стосовно земельних ділянок, їх правового режиму державного земельного кадастру за наявності Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень (ведення якого передбачено Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень") призведе до утворення практично тотожних баз даних, ускладнень під час реалізації громадянами, юридичними особами конституційних прав власності на землю та прав на користування земельними ділянками.

На думку членів Комітету, закон "Про державний земельний кадастр" відтворює, конкретизує положення Земельного кодексу України, які встановлюють призначення, завдання, складові частини державного земельного кадастру. Відповідно до статті 196, 202 Земельного кодексу України, однією зі складових цього кадастру є державна реєстрація земельних ділянок, яка разом з іншими його (кадастру) частинами утворює єдину державну систему відомостей та документів із земельних питань. Наявність такої системи, вважають народні депутати, дає змогу узгоджено підходити до опрацювання різноманітних земельних питань, формувати єдиний блок інформації, присвяченої землі, а відтак об'єктивно спрощує користування цією інформацією, у тому числі громадянами.

Державне агентство земельних ресурсів України