Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

Як повідомлялося раніше, 17 листопада 2009 року Асоціація «Земельна спілка України», яка діє в інтересах своїх членів, подала звернення до Міністерства юстиції, Держкомзему, Держкомпідприємництва і Антимонопольного комітету України щодо невідповідності чинному законодавству «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт», затверджених наказом Держкомзему від 05.08.2009 р. № 423. Крім того, 4 грудня 2009 р. «Земельна спілка України» направила додаткові звернення з цього питання до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

Асоціація отримала відповіді від Антимонопольного комітету України (20.12.2009 р.) і Міністерства юстиції України (12.01.2010 р.). На думку «Земельної спілки України», відповіді зазначених державних установ мають яскраво виражений формально-бюрократичний характер і не містять жодних ознак дієвого реагування на явні порушення закону з боку конкретної державної установи – Державного комітету України із земельних ресурсів.

26 січня 2010 р. Асоціація отримала відповідь Держкомзему за підписом заступника Голови комітету Михайла Томахіна. Звертає на себе увагу, що цей лист не є відповіддю на звернення «Земельної спілки України» до Держкомзему від 17 листопада 2009 р. В шапці листа вказано, що його підготовлено на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17.12.2009 р. № 69999/1/1-09. Це означає, що керівництво Держкомзему не мало наміру відповідати на звернення Асоціації, і лише втручання вищого органу виконавчої влади змусило комітет відреагувати на думку професійної спільноти.

Вочевидь вважаючи, що фахівці «Земельної спілки України», серед яких відомі українські вчені, шановані у професійному співтоваристві землевпорядники-практики, фахові юристи, не знають вимог чинного законодавства і суті землевпорядкування, Держкомзем на декількох сторінках свого листа переконує Асоціацію про принципову необхідність існування унормованих правил роботи землевпорядних і землеоціночних підприємств та інформує про Закони України та інші нормативно-правові акти, згідно яких було розроблено і затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт. Що стосується відповідей на зауваження до конкретних положень нових Ліцензійних умов, «Земельна спілка України» констатує, що вони об’ємні, з великою кількістю посилань на різні нормативно-правові акти, але формальні і по суті не спростовують жодний аргумент Асоціації щодо неприйнятності цього документу.

Загалом, логіка відповіді Держкомзему на звернення «Земельної спілки України» така: оскільки існування Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт передбачено законодавством, а сам наказ про затвердження Ліцензійних умов зареєстровано у Міністерстві юстиції, нема ніяких підстав для їх відміни або доопрацювання. При цьому сам зміст нормативного документу, навіть якщо він містить норми, неприйнятні у правовій державі, вже і не має особливого значення. Додатково зазначається, що проект Ліцензійних умов було опубліковано для обговорення на веб-сайті Держкомзему, а зауваження до документу, який вже зареєстровано у Міністерстві юстиції не є підставою для його перегляду.

Таким чином, керівництво Держкомзему наполягає на тому, що, незважаючи на чисельні недоліки і навіть прямі порушення чинного законодавства, нові Ліцензійні умови мають діяти у тому вигляді, в якому вони є зараз. Тим самим Держкомзем офіційно підтвердив свій намір остаточно знищити приватний сектор землевпорядної галузі та створити максимально сприятливі комерційні умови для одного-єдиного підприємства – госпрозрахункового Центру державного земельного кадастру, залишаючи за собою неконтрольовану можливість карати або милувати всіх інших суб’єктів господарської діяльності.

«Земельна спілка України» також відзначає, що в Україні й досі діє стара бюрократична схема радянських часів, коли звернення до вищестоящих органів направляються для реагування до того відомства, на яке надійшла скарга. За такої ситуації не варто очікувати, що відповідь може бути змістовною і по суті проблеми. Адже досвід спілкування з бюрократичною системою свідчить про те, що за жодних умов чиновники не визнають свої помилки і всіляко намагаються уникнути відповідальності за хибні рішення.

Нинішнє керівництво Держкомзему не є спеціалістами землевпорядної галузі і не має достатнього фахового досвіду. За таких обставин воно змушено повністю довірятися підлеглим, помічникам і консультантам в питаннях, які стосуються професійних аспектів роботи і організаційних засад діяльності землевпорядних підприємств і землевпорядної галузі взагалі. Але проблема полягає в тому, що відповідальність за прийняті рішення несуть не помічники та консультанти, а вищі керівні особи. Нажаль, замість того, щоб виправити свої помилки до того моменту, поки ситуація ще не стала невідворотною, Держкомзем обрав тактику відстоювання своїх хибних рішень. Так позиція остаточно підриває особистий авторитет керівництва Держкомзему серед професійного співтовариства та довіру до відомства загалом.

Як відомо, основою благополуччя держав з ринковою економікою є успішність роботи малого та середнього бізнесу. Близько трьох тисяч землевпорядних підприємств є представниками саме цього сегменту. Десятки тисяч їх працівників стоять перед загрозою втрати роботи, а державний та місцеві бюджети недоотримають значні кошти. Все це відбувається на фоні заяв вищих керівників держави про необхідність спрощення умов ведення бізнесу в Україні, прийняття відповідних законодавчих актів, постанов Кабінету Міністрів і загальної тенденції до зменшення надлишкового регуляторного тиску на підприємництво. Держкомзем по-своєму трактує такі тенденції. Мабуть, завдяки такій трактовці, яка явно суперечить публічним заявам керівників уряду, Україна займає одне з останніх місць у світі за рівнем економічної свободи, і, як наслідок, переживає не найкращі часи.

Іншою стороною проблеми є те, що ті декілька десятків державних підприємств, які залишаться після розгрому приватного сектору, фізично не в змозі перебрати на себе весь об’єм робіт, які виконують приватні землевпорядні та землеоціночні підприємства. Про це свідчить відвертий провал програми безкоштовного оформлення та видачі державних актів на право власності на землю, задля виконання якої Держкомземом було докладено усіх надможливих зусиль. Із повідомлень прес-служби Держкомзему стає зрозумілим, що на виконання урядової постанови № 844 кинуто усі сили, мобілізовано усі резерви, відкладено виконання інших поточних і не менш важливих завдань. При цьому, час від часу, з боку Держкомзему лунають закиди до приватних землевпорядних підприємств щодо їх небажання підключитися до роботи, виконувати яку приватні землевпорядники не мають права за законом. Але це не заважає Держкомзему примушувати приватні землевпорядні підприємства, під загрозою позбавлення ліцензій або блокування їх діяльності, безоплатно виконувати велику частину підготовчої роботи в рамках виконання постанови Кабміну № 844. Звісно, потім Держкомзем звітує про те, що робота виконана власними силами, не забуваючи при цьому звинуватити приватних землевпорядників у зростанні корупції у відомстві. Проте факти свідчать, що основний об’єм робіт по виготовленню технічної документації в рамках урядової постанови № 844 здійснено саме приватними землевпорядними підприємствами.

«Земельна спілка України» не полишає надії на те, що закон та здоровий глузд отримають гору. Асоціація підтверджує свою відкритість для обговорення проблеми Ліцензійних умов і пошуку шляхів виходу з надзвичайної ситуації, що склалася.

Одночасно «Земельна спілка України» заявляє про свій намір і у подальшому неухильно відстоювати законні інтереси членів Асоціації, усіх представників професійного співтовариства, застосовуючи для цього всі заходи і методи, що не суперечать чинному законодавству.

Земельна спілка України