Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

Земля не лише родить врожай і годує нас, людей. Земля вміщує в собі та ставить перед нами складний комплекс суспільно-економічних, політичних, історичних і морально-етичних проблем, вимагаючи від нас справедливих розв'язань на тривалий період. Щоб бути продуктивною, земля - ще більше ніж гроші - потребує стабільної, прозорої й надійної ситуації в суспільстві.

Земля, на відміну від інших товарів, завжди має значення понадособове і понадкорпоративне. Адже навіть знаходячись у приватній власності, земля повинна залишатися невід'ємною частиною цілісної країни, її території, національним ресурсом держави. А отже для кожної Титульної Нації (а в даному випадку - для Українців в Україні) надзвичайно важливим є питання: кому і на яких умовах належить земля?

Нині це питання додатково загострюється через небезпечну тенденцію "освоєння" української землі громадянами інших держав та їх ставлениками із застосуванням відповідних фінансових і майнових засобів. Яскравим прикладом такого "освоєння" є зокрема Кримський півострів України.

І це вже не питання недосконалості чи неповноти законодавства, а прямий наслідок відвертої антиукраїнської, зрадницької діяльності громадян України, патріотизм яких дорівнює нулю.

Зрештою, захоплення найбільш "смачних" ділянок землі корумпованими чиновниками і членами їх родин набуло поширення по всій Україні. І тому винесення на розгляд Верховної Ради питання "Про внесення змін до Земельного кодексу України" (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення) викликало таку гостру дискусію - як у парламенті, так і в усьому українському суспільстві.

Цікаво, що цей закон ухвалено ситуативною більшістю різних, часто не згодних між собою, фракцій. Тобто більшістю, кожна частина якої мала в цій ситуації свій інтерес, свої міркування і свою аргументацію.

Фракція БЮТ, впродовж багатьох років послідовно обстоюючи свою позицію щодо земельної проблеми, голосувала за продовження мораторію. Позаяк БЮТівці добре розуміють, що в умовах відсутності необхідних нормативних актів, інституцій і структур, які повинні опікуватися юридичною досконалістю функціонування земельного ринку, продаж землі перетворився б на "законну" прихватизацію.

Фракція КПУ голосувала проти продажу землі, бо вони завжди виступають проти приватної власності на землю. Це не заважає їм час від часу піднімати своє класичне гасло "земля - крестьянам, фабрики - рабочим", яке на практиці завжди закінчується колективізацією, рабською працею, пайками і дефіцитом на всі товари.

Фракція НСНУ, як завжди, коливалася між безоглядною лояльністю до свого партійного лідера, тобто Президента, рятуючи залишки його авторитету, і здоровим глуздом на шляху створення нормального ринкового господарства.

Фракція Партії Регіонів мала три міркування: по-перше, яке вже там вето, коли у Президента немає ані чіткої аргументації "проти", ані пропозицій "за"; по-друге, час грає на руку панівній політичній команді (до створення якої Президент мав пряме відношення); по-третє, треба зайвий раз показати суспільству, хто тут хазяїн.

Отак різновекторні, навіть подекуди суперечливі за своїми цілями і методами політичні сили дійшли загалом справедливого рішення на користь громадян.

Це рішення було сприйнято в суспільстві неоднозначно. Щоправда, наступного дня після голосування емоції дещо стихли і народ почав думати.

А думати є над чим. Продаж землі - це прямий продаж майбутнього великої країни у центрі Європи. І якщо НЕ підготувати відповідні умови для цивілізованого продажу землі з урахуванням національних інтересів, Україна піде з молотка. Тим більше, що корупційні схеми вже відпрацьовано на попередньому "дерибані", і в тому числі в обхід діючого законодавства.

Нині в Україні існує понад 40 законодавчих актів, що регламентують і регулюють деякі ринкові відносини у питаннях власності на землю та майже 340 нормативно-правових актів, виданих Держкомземом. Проте досі в Україні відсутні юридичні регулятори купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Підготувати необхідні умови означає створити і задіяти державні й недержавні, офіційні й незалежні інституції, експертні ради, земельний кадастр (створення якого саботується з 2003 року), відповідні контрольні органи тощо, здатні стати на сторожі захисту індивідуальних і загальнонародних, національних інтересів на ринку продажу землі сільськогосподарського призначення.

Законодавчий і практичний досвід країн ЄС є вичерпно достатнім для України у вирішенні всіх проблем, що виникають під час створення і функціонування ринку землі.

Сьогодні в Україні ще не створено цивілізованого ринку землі. Є ринок тіньовий, кримінальний, а це тим більше не дає підстав для офіційного закріплення і поширення кримінального досвіду на всю територію держави.

Тому БЮТ голосував проти вето Президента; голосував за те, щоб спочатку було організовано нормальний, цивілізований ринок землі. Щоб чесні, справедливі, прозорі умови продажу і гарантії ефективного господарського використання землі сприяли розвиткові економіки держави, а не збільшенню доходів окремих кланів.

А чому проти вето Президента голосували члени Партії Регіонів, - про це, мабуть, краще знають ті конкретні особи, котрі вже захопили гектари Донецького і Нікитського в Ялті ботанічних садів, де побудували собі резиденції.

Отже, попри факт наявності тіньового ринку землі в Україні, фракція БЮТ, як пояснила її лідер, пані Юлія Тимошенко, "голосувала за продовження офіційного мораторію на продаж землі, щоб створити можливості для ухвалення нормативних актів, необхідних для створення реального ринку землі в Україні." В тому числі, щоб запобігти грабунку людей земельними сертифікатами, так само, як вже було пограбовано громадян України за допомогою сертифікатів майнових.

Можна бути певними, що в разі ухвалення сьогодні офіційного дозволу на продаж землі сільськогосподарського призначення, ні про які нормативні акти для створення необхідних цивілізованих регуляторів вже й згадки не було б. Створення цивілізованого ринку землі - це один з найважливіших елементів трансформації суспільства. І саме завдяки продовженню мораторія на продаж землі вже 11 січня 2007 року Верховна Рада за активної участі БЮТ прийняла у першому читанні Закон «Про організаційно-правові засади вилучення (викупу) земель права приватної власності».

ВіталійКОРЖ, народнийдепутатУкраїни (фракція БЮТ)

Голос України 15 лютого 2007 р.