Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

Ми сьогодні проводимо спеціальну Всеукраїнську нараду, яка присвячена обговоренню питань видачі актів власності на землю для великої кількості людей в Україні, які на це мають прав

І я хотіла би почати з того, що сьогодні не просто нарада, це нарада про землю, а це значить, нарада про Україну, тому, що земля завжди була і залишалася для України абсолютно окремим поняттям, частиною душі. Земля, це сутність нашої держави, це гордість нашої держави. В найкращих творах українських письменників оспівана саме земля. А разом з цим – і боротьба за межу, боротьба за свій наділ, разом з тим, всі події, які відбувалися в країні навколо землі були і залишаються центральними. Я думаю, що ви твердо знаєте, що і про що говорить Конституція України, а вона говорить дуже чітко, що громадяни мають право на власність на землю в межах, визначених законом. Крім того, у нас з вами є ключовий закон, по якому сьогодні живе країна, і який також був прийнятий ще в 2001 році 25 жовтня, який називається Земельний кодекс України і в якому статтею 118 передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України.

Немає ніякого секрету, що люди, які сьогодні володіють маленькими історично наділеними ділянками землі, це город, сад, присадибна ділянка, це ті земельні ділянки, які доставалися їм від діда, прадіда, які історично володіють вони цими ділянками і їх родини. Але в той же час, ми твердо знаємо, що люди, які продовжують вірити в Україні в Конституцію і закони, після того, як їм надали право приватизовувати цю землю безкоштовно, вони зіткнулися з такими колосальними проблемами, проти яких вони як прості громадяни України не можуть ні протистояти, ні впоратися, ні навести лад.

Мають право всього в державі на приватизацію земельних ділянок 15,5 млн. громадян. Це значна частина дорослого населення України, за якими це конституційне право закріплено, в тому числі законом. Можу сказати, що значно активніше діяли саме ради сільські, селищні, міські, які своїми рішеннями дали право 12,4 млн. громадян України дійсно дали право володіти цією землею, по суті зафіксували її у власності.

Але після того, почалися найбільші проблеми людей, тому що після того люди мусять пройти безліч процедур, про які ми поговоримо далі і безумовно до сьогодення за всі ці роки тільки одна частина населення, це 6 млн. людей, отримали ці акти на землекористування, а залишилося ще 6,4 млн. людей, які не тільки не можуть це, а які навіть не уявляють, як підступитися до свого законного права володіння землею на приватних засадах.

До речі, хочу вам сказати, що у людей на фоні того, що вони не можуть пробитися до жодного кабінету, тому що грошей немає, до жодного коридору, тому що їх там бачити не хочуть, вже склалося певне відповідне уявлення про те, що в країні відбувається з землею. Я вірю в те, що сьогодні в цьому залі зібралися люди, які щиро хочуть навести лад в усіх процедурах, системах видачі людям законних прав, актів в наземне користування.

Але я думаю, що і мені як Прем’єр-міністру, і вам як людям, які кожен день працюють наполегливо, образливо знати, що сьогодні в Україні, так само як говорили, гральна мафія в гральному бізнесі, так як говорили, газова мафія в газовому бізнесі, так само сьогодні є така дефініція вже складена у свідомості людей, яка називається «земельна мафія». Я переконана, що ні вам, ні мені як людям, які уособлюють владу і які відповідають за цю ділянку роботи, просто неприємно не розуміти, не знати, не чути, що дійсно так сьогодні люди ставляться до всіх систем набуття свого законного права на володіння земельною ділянкою.

Я хочу, щоб ми різко, докорінно і швидко змінили це враження про всі системи державної влади, які представляють сьогодні Держкомзем, земельний кадастр і т.д. Я думаю, що люди, які працюють на державній службі, скажу м’яко, не завжди заслуговують такої оцінки. І ми знаємо, що за останні 10 років створена потужна система приватних так званих структур, «прилипал» до державних органів влади, які нормально, в гарному темпі, з гарним забезпеченням качають з людей гроші за кожен чих, крок, кожну деталь, яку люди мусять отримати у спілкуванні з цим потужним апаратом надання права на землю.

Саме тому я думаю, що ми з вами сьогодні, проаналізувавши всі деталі, всю систему, яка працює зараз в нашій державі по видачі прав на землю, ми змінимо все це і як наслідок нарешті змінимо оцінки людей по відношенню до всі структур, які впорядковують землю, змінами відношення людей до влади.

Я хочу сказати вам декілька цифр і декілька фактів. По-перше, 6,5 млн. людей, яким сьогодні ще не видані акти землекористування, структура цих людей така: з них майже 5 млн. людей, майже 5 млн. – це люди похилого віку, це ветерани війни, це люди, які живуть на пенсію, це люди в більшості своїй, які живуть в сільській місцевості, це в більшості люди, які мають середню або середню технічну освіту. І люди, які себе почувають незахищеними і самотніми в усіх проблемах, які пов’язані з отриманням законного права на акт землекористування і володіння землею.

Хочу вам сказати, що 6 млн. людей, які отримали ці акти, їм можна вже присвоювати звання героїв України, тому що вони пройшли всі тортури, які тільки можна пройти. І коли ми проаналізували скільки держава заплатила за те, щоб 6 млн. таких актів на володіння землею видати, і проаналізували скільки грошей люди заплатили в якості послуг приватних структур, то, чесно, такі суми вражають. За 6 млн. актів, які вже отримані заплачено майже 10 млрд. бюджетом. Це гроші для кожного бюджету дуже великі, але ще більше витягнули з кишень людей приватні послуги, які надаються спеціально створеними і ліцензованими структурами, де ніхто не оцінює яка собівартість послуги, скільки це коштує і за скільки людям продається.

Так от з кишень людей за цей час, щоб видати їм ті 6 млн. актів, якими вони володіють, витягнуто більше 13 млрд. грн. Це ми порахували по тим цінам, без хабарів, я підкреслюю. Я якщо туди ще хабарі додати? Можна сміливо множити як мінімум в півтора рази. Це те, що люди витягнули і дали. А як же тоді закон і Конституція? Де ж тоді та безкоштовність для людей? І де вони мусять ці гроші брати сьогодні? Саме тому ми детальнішим чином проаналізували що відбувається і чому людина не може це подолати. І коли ми проаналізували, то побачили, що процедура оформлення права власності на земельні ділянки, що діяла до запровадження нами цієї нової системи безоплатної, реально безоплатної видачі актів.

Це була просто система дев’яти кіл пекла, якщо можна так сказати. Починалося все, безумовно, з прийняття рішень Радою про те, що взагалі ця земля може видаватися людині у власність, а потім ми обходили разом з громадянами України територіальний орган охорони культурної спадщини, територіальний орган Мінрегіонбуду, територіальний орган Мінприроди, територіальний орган Міністерства охорони здоров’я, територіальний орган Держкомлісу, орган місцевого самоврядування, Держводгосп і так далі. І це не один раз, це - на кожному кроці.

Як тільки обійшли всі державні структури, переходили до приватних структур і тут вже людина, пенсіонер в якомусь далекому селі міг ще скоординувати і мусив скоординувати ще свою ділянку з космосом, подивитися, як вона впадає по всім параметрам на карту України і це теж входило у завдання людини, і оплачувати це мусила людина.

Я хочу сказати вам, що всі ці речі просто непосильними опинилися для 6,4 млн. людей України. А що це значить? Це значить, що вони абсолютно не можуть продати цю землю, вони не можуть передати її у спадщину, вони не можуть передати цю землю в оренду, тобто по суті проживши все своє життя і це життя прожили їх діди і прадіди на цій ділянці землі, вони залишилися в незалежній Україні з прийнятою Конституцією і законами про те, що вони вже приватизували і безкоштовно володіють безправними абсолютно приниженими і такими, яких розглядають як просто об’єкт для того, щоб зайвий раз подоїти зайву копійку з них. От, як складалася ця ситуація.

І я зараз, враховуючи, що я думаю, багато людей дивляться зараз пряму трансляцію, я хочу просто від імені попередньої влади, яка сьогодні вважає себе добрими господарями і мріє повернутися, я хочу вибачитися перед тими людьми, по-перше, які отримали акти за таку космічну ціну. А по-друге, вибачитися перед тими людьми, які не отримали ці акти, і не мають ні шансу, ні можливості, ні надії їх отримати.

Тому що в середньому приблизно 350 тис. актів сьогодні видає система за рік. Порахуйте, за скільки люди 6,4 млн. громадян України отримають ці акти – життя не вистачить і грошей не вистачить.

І саме тому я хотіла б, щоб ми почали з вами системно нищити земельну мафію, причому так, як це треба робити, щоб на корні не залишилося і щоб ви, люди, які працюють на зарплату в цій системі, повернули цій системі честь, совість і повагу людей, і щоб, до речі, і в історію увійшли як люди, які прибрали той безлад, який не давав нормальним громадянам використати своє право на володіння земельною ділянкою. Я сподіваюсь, що у нас це вийде.

Крім того, я хочу сказати, що кожен раз, коли ми бралися за чергове мафіозне угрупування, кожен раз не вірили, що ми з ним впораємося. Газова мафія сьогодні вже на пенсії і сьогодні їх вже потрібно дотувати в їх повсякденному житті, тому що їм не вистачає на той стиль і образ життя, до якого вони звикли.

Так само нам казали, що ми не зможемо впоратися з гральним бізнесом, який роз’їдав просто зсередини все життя країни, життя кожної родини. Впоралися. Десь там, можливо, вони підпільно працюють, але кожен день їм доводиться працювати на те, щоб їх не закрили остаточно, а ми їх закриваємо кожного дня і доведемо справу до того рівня, коли у нас не буде цієї ганьби, а буде нормальна цивілізована форма, десь, може, або в окремих куточках Криму, або, можливо, в Чорнобильській зоні, як визначить Верховна Рада. Там треба визначити, де будуть локальні осередки цього явища, як гральний бізнес.

І так само сьогодні я вже передивилася пресу за останні два тижні, і всі в один голос сьогодні говорять - це утопія, це неможливо. Ніколи в житті це не вирішиться. Як можна 6,4 млн. актів видати, і при цьому видатки безкоштовно для людей? Це непосильно бюджету, це не допустять місцеві органи самоврядування, це не допустять органи землеустрою, тому що як, вони втратять свої тіньові доходи. Сьогодні жодна людина в країні не вірить, що нам це вдасться.

Але робота наша така, що починаючи з 1997 року доводити, що те, у що не вірять, крок за кроком, важко, нелегко, але стає реальністю. І навіть коли десь там у нас опозиція критикує початок видачі заощаджень в Ощадбанку по 1 тис. грн. людям як перший транш, я хочу вам сказати, що з 8,5 млн. людей 6,5 млн. ми видали, поки нам не поставили через вето на постанови, на закони, на бюджетні зміни, поки нам не поставили там шлагбаум діючі чиновники, але цей шлагбаум ми через 4 місяці знімемо. І все піде своїм ходом, але 6,5 млн. людей отримали по 1000 грн. , тому, що ми взялися за цю справу досить чітко і досить предметно. І далі продовжимо.

І тому я це вам говорю про те, щоб ви не звертали уваги, як ви, люди, які будуть це робити, так і громадяни, які сьогодні хотіли би отримати цей акт, але не вірять, що після таких тортур їм легко це доведеться зробити, щоб ви всі не звертали увагу ні на які воплі по телебаченню, радіо, і в газетах телебачення, що все буде завалено, нічого не буде зроблено. Сподіваюся, що вистачить у нас і сил і натхнення і бажання це зробити. І, безумовно, організаційних здібностей.

Для того, щоб це стало можливим, ми поміняли все, що треба було поміняти в нормативних базах, і, на сьогоднішній день, ми повністю започаткували нову систему і нову форму спілкування з громадянами. Ви знаєте, постанова 844, яка була прийнята, і плюс до неї ще було прийнято ще 2 нові постанови, які вносять доповнення, уточнення, на базі нашої практичної оцінки ситуації і передбачають фінансування.

Хочу навести зараз вам якраз приклад того, як мусить працювати дозвільна система, система видачі державних актів, система спілкування між людиною, державою і місцевими органами самоврядування.

І тому зараз хочу детально пояснити, як буде працювати нова система, і якщо вона так не запрацює, то ми примусимо її саме так запрацювати.

Перше, що мусить зробити громадян за новими нормативними актами, які прийняті. Громадянин мусить звернутися до місцевої ради, сільської, селищної або міської. Звертається до цієї ради громадянин всього з 4 документами. Крапка. Більше від громадянина нічого не потрібно.

Перше: це заява, що він хоче отримати акт на приватизацію землі, акт на володіння земельною ділянкою.

Друге: це копія його документів, копія паспорта, копія документу, яка підтверджує його ідентифікаційний код - це третій документ.

І четвертий документ, це копія підтвердження, що у нього є документи, які свідчать, що ця земельна ділянка його.

Це або витяг з рішення сільської, селищної або міської ради, але ви добре знаєте, що не по всім земельним ділянкам були прийняті рішення сільських, селищних і міських рад. і тому у людини є різні документи. Ще там є якісь рішення колгоспів, ще є, вибачте, виписки з якихось церковних книг. Багато чого у людини є. Що у людини є – з тим він і йде до сільської, селищної і міської ради. Він передає ці документи спеціально уповноваженій особі, яку обов’язково будуть мати голови, сільські, селищні і міські голови. Як тільки людина здала цей документ – з того моменту, а не з інших бюрократичних процедур, які від людини не залежать, іде відлік 30 днів.

Далі. Безумовно, не всі люди похилого віку можуть самі робити ті речі, які передбачені постановою Уряду, тобто, іти і подавати ці документи в сільську, селищну, міську раду. Тому людина може по довіреності передати це право членам своєї родини або уповноваженим особам, після того, як сільська, селищна, міська рада отримала заяву від людини і ті документи, які людина має, які підтверджують право людини на землю, після того сільська, селищна, міська рада по тим документам і по тим зверненням, які не є ще рішенням ради, зобов’язана протягом тижня прийняти рішення ради, і зробити рішення, яке є по іншим земельним ділянкам.

Друге. Якщо всі документи є, мається на увазі рішення ради відповідного рівня, то цей комплект документів сільська, селищна, міська рада мусить передати в Держкомзем – регіональний орган, який працює на місці. Але відлік 30 днів починається не з моменту, коли сільська, селищна і міська рада передала Держкомзему ці документи, а відлік починається з того моменту, коли поставлена печатка і підпис, що у людини прийняла документи сільська, селищна, міська рада. Це для того, щоб ні за яких обставин зайвими бюрократичними процедурами місяць, 30 днів, не перетворити потім ще в роки і роки очікування людиною свого законного акта на володіння землею.

Якщо ми з вами не навчимося швидко, чітко і ефективно працювати, то маємо 2 варіанти. Перше – це ми можемо і надано право Держкомзему збільшити кількість працюючих. Почнемо з цього. Саме для того прийняті рішення Уряду, які вже дали можливість в багато разів збільшити чисельність Держкомзему. Це дуже добре, тому що ми в цей кризовий час ще даємо людям додаткову роботу, добре оплачену і люди будуть мати цю роботу, яка вкрай потрібна державі.

На скільки ми оформлюємо роботу цих людей? Рівно на стільки, на скільки потрібно буде ефективно організовувати роботу Держкомзему.

Наступним, якщо люди будуть додатково завантажені, або можуть бути взяті за трудовою угодою, ми даємо право Держкомзему доплатити за підвищену ефективність праці, за збільшення кількості годин, які людина працює, тобто за продовження робочого дня, за понад встановлені законом час роботи, все це ми будемо оплачувати. І я прошу Держкомзем обов’язково сьогодні в протоколі врахувати це. Тому що нам важливо, щоб ви працювали ефективно і щоб гроші, які колись йшли на приватні структури в якості плати за послугу, щоб зараз ми мали можливість все ж таки додатково, достойно оплатити працю людей, які будуть робити цю важливу для держави програму.

Якщо всі системи забезпечення такої динаміки і такого темпу роботи будуть використані, все буде забезпечено, але результату не буде, тоді потрібно міняти, зрозуміло, кадри там, де це потрібно. Тому що ніхто не дасть виконувати цю програму, спустивши рукава. Ніхто.

Можуть бути такі випадки, і я сьогодні не виключаю цього, що окремі сільські, селищні і міські голови, які особливо належать до певних блакитних екзотичних політичних сил, можуть саботувати і можуть не допускати нормального ефективного процесу. Ми сьогодні вже спостерігаємо в деяких населених пунктах, поки що не називаю деяких областей, сьогодні вже є у нас такі повідомлення від людей, що голова сільської ради сказав, що ми цим займатися не будемо, їдьте до Києва і вирішуйте.

До Києва поїдуть не люди, а до Києва у відповідному супроводженні поїдуть такі чиновники, в тому числі, якщо вони є головами сільських і селищних рад, які будуть саботувати цей процес. І ми дуже добре знаємо, як впоратися з такими людьми. Але головне, що справа буде зроблена.

Я можу також сказати вам, що якщо по ходу справи потрібно буде додаткове фінансування, ми всі такі ризиковані речі в бюджеті передбачаємо, вірніше, на цей рік, не на наступний рік, і ставимо дуже стислі терміни для того, щоб завершити видачу цих 6,4 млн. актів на володіння землею.

На що ще я б хотіла звернути увагу? Я хотіла б звернути увагу на те, що я як Прем’єр-міністр дуже добре знаю, як іноді працюють всі чиновничі вертикалі, дуже добре знаю, що рішення, які приймаються в центрі, поки дійдуть реально до громадян і до належного виконання, потребують досить ретельного контролю і ретельної перевірки.

На жаль, сьогодні система влади в Україні вщент зруйнована і змінами до Конституції, і абсолютно безглуздими іноді керівниками найвищого рівня, які розхитали, практично зруйнували всю систему виконавчої вертикалі. Але навіть в таких умовах ми будемо вчитися і вчити досягати результату.

І саме тому я хочу повідомити вам систему контролю, яку я особисто започатковую для відстеження того, як буде йти робота. В першу чергу, це контроль за Мінфіном. Сьогодні вже обсяг грошей, який потрібен на вересень, перерахований Держкомзему, і сьогодні Держкомзем до кінця дня підтвердить заходження цих грошей на рахунки Держкомзему. У нас вся сума фінансів, яка запланована для видачі цих земельних актів, розпланована помісячно до кінця року і буде день в день виплачуватися. Але не в тих обсягах, які бралися у бюджету в попередні роки.

Ми детальнішим чином перевірили собівартість кожної послуги, не ті ціни на послугу, які виставлялися приватними підприємствами, а перевірили реальну їх собівартість. І коли ми все це виклали на аркуш паперу, то були серйозно вражені разом з новим керівником Держкомзему, до речі, я хочу йому особисто подякувати за те, що конструктивно, чітко, з повним розумінням, з дуже добрим рівнем професіоналізму підійшли до цієї програми, до її втілення, підготовки, виконання і т.д.

Так от, я вам хочу зараз дати порівняльні цифри. Коли у держави вимагали приватні структури плату за послугу по всіх етапах оформлення акта на землекористування, то там 5,6 млрд. мусив виділити бюджет для того, щоб закрити цю видачу 6,4 млн. актів на землекористування. Коли ми перерахували собівартість послуги, власне, ціну комп’ютерів, ціну транспорту, оренду транспорту, пальне, зарплату, папір, все, що потрібно, друк актів, безумовно, то вся сума складає 507 млн. грн. Різниця, я думаю, говорить сама за себе. І тепер давайте просто уявимо собі, які гроші з бюджету просто змивалися. А які планували змити. Того не буде просто, ні за яких обставин.

Тому фінанси виділені, але цього недостатньо, щоб контролювати тільки Мінфін, щоб ці гроші були виділені.

Наступне, ми започатковуємо з сьогоднішнього дня, от як завершиться нарада, вже з понеділка я буду вранці мати таблицю у себе на столі, по кожній сільській і селищній, міській раді. І, як наслідок, по кожному регіональному відділенню Держкомзему, і Державного земельного кадастру. Ми будемо мати, скільки людей мусять отримати акти, скільки людей подали заяви, скільки заяв передано в Держкомзем місцевою радою або сільською, або селищною, або міською. Потім, скільки видано актів і по яким актам порушений термін 30 днів на видачу такого акту на землекористування, кожен тиждень я особисто буду відслідковувати цю таблицю. І буду дивитися, де у нас працює система, а де система не працює. Будемо приймати відповідні рішення, в залежності від того, як ця таблиця по кожній області, по кожному району буде виглядати.

Крім того, ми відкриваємо, на мій погляд, досить дієвий інструмент, це гарячу телефонну лінію Уряду по цьому питанню. Вона у нас є, вона створена, вона має унікальну пропускну можливість, сьогодні це 100-канальна телефонна лінія. Я прошу, занотуйте цей номер 8-800-507-30-90. Це гаряча телефонна лінія, яка працює з 8 години ранку до 21.00 з понеділка по суботу, може зателефонувати будь-який громадянин країни. 100-канальна лінія спокійно приймає ці дзвінки. Немає ніяких перешкод, щоб туди потрапити. Ми будемо приймати дзвінки від вас.

Людина, яка очолює цю гарячу телефонну лінію кожен день через Міністра праці та соціальної політики буде передавати мені таблицю дзвінків тільки на цю тему, де громадяни України будуть повідомляти мені, де йде саботаж, де йде повне гальмування процесу, де є чиновники, які заважають цей процес робити, де є ради, які не приймають рішення і так далі. Я буду мати повну розкладку дзвінків по кожному факту, який будуть піднімати люди. І я буду реагувати на це особисто, я нікому це не передоручу і нікому не дозволю зіпсувати цю програму, яка на мій погляд є життєво важливою для 6,5 млн. громадян України.

А крім того, я думаю, що кількість цих громадян збільшиться, які будуть мати право на отримання такої земельної ділянки. Чому збільшиться? Тому що 6,4 млн. громадян, це ті громадяни України, в руках у яких є рішення сільської, селищної або міської ради, що їм ця земля виділена на правах приватної власності. Але є люди, по яким по-перше, немає такого рішення. По-друге, це є люди, які на сьогоднішній день взагалі ніякими документами, навіть з далекої історії не володіють, але земля за ними історично закріплена і тому я переконана, що коли почнуть люди подавати свої заяви до сільських, селищних і міських рад, то ми будемо мати не 6,4 млн., а будемо мати якраз весь перелік громадян, які володіють сьогодні землею де-факто, але не володіє де-юре. І я хотіла б, щоб до такого збільшення заяв ми були готові, щоб у нас був додатковий кошторис на всіх людей, які сьогодні такими ділянками де-факто володіють, а де-юре – ні, по мірі подачі їх заявок. Тобто вони подали заяву, подивилися, що рішення ради немає, значить - рішення ради з виїздом на місце, подивитися, чи дійсно є ця ділянка.

Шановні друзі, сьогодні ми зібралися для того, щоб з цієї трибуни підняти всі без винятку питання, які ще до сьогодення не з’ясовані. Я вас запросила на цю нараду для того, щоб питання, які ви вважаєте, можуть заважати цій програмі, були підняті зараз, а не стали перешкодою під час вже тих місяців, коли ця програма буде масштабно і потужно втілюватися в життя.

Я хотіла б, щоб сьогодні відбулася ділова абсолютно предметна розмова, і я не пам’ятаю, щоб наша команда звертала десь з наміченого шляху і щось не доводила до логічного завершення. Можливо, десь сьогодні є перешкоди, але завтра ці перешкоди ми знімаємо і все одно досягаємо тієї мети, яка потрібна людям, тим громадянам, які 18 років в незалежній Україні не можуть добитися ні правди, ні справедливості, ні людського відношення, ні взагалі реагування навіть на їх проблему. Вони іноді навіть не можуть знайти, хто відповідає за те чи інше питання і до кого взагалі стукати, в які двері.

І тому сьогодні я досить публічно хочу сказати, що за втілення цієї програми в життя пунктом №1 відповідає Прем’єр-міністр, пунктом №2 відповідає Кулініч О.М., який очолює Держкомзем, пунктом №3 відповідає новий керівник Державного земельного кадастру, кожен міністр без винятку і кожен з вас, хто мусить робити свою справу на місцях.

І якщо хтось думає, що Уряд дійсно по повноваженнях сьогодні не має ніяких прав і можливостей впливати на сільські, селищні, міські ради і так само на голів сільських, селищних і міських, то ми знайдемо управу, і така управа є. Вона дуже проста, якщо будуть в деяких населених пунктах такі голови, ми будемо порушувати у Верховній Раді певні проекти постанов про дострокові вибори, теж можливо це робити. Крім того, є ще інструменти більш сильні, теж будемо застосовувати. Але саботувати цю програму ми нікому не дамо.

Останнє, що я хотіла б сказати – кожна людина насправді, народжуючись і отримуючи право на життя, обов’язково думає, що вона в цьому житті залишить і що як пам’ять, як добра справа залишиться в цьому житті після неї. Якщо людина так не думає і такі питання собі не задає, можливо, це не дуже все нормально. Я, наприклад, і переконана, що ви таке питання собі задаєте.

І саме тому я вважаю, що якщо мінімум 6,5 млн. громадян, в принципі до 11 млн. громадян, якщо правильно порахувати, зможуть з ваших рук отримати надійне, закріплене спеціальним земельним актом право приватної власності на цю земельну ділянку, право передати це своїм дітям, онукам, право здати в оренду або продати, якщо людина хоче побавиться цього майна, а по суті, реальне право власності. Я думаю, що Господь всім пробачить велику кількість гріхів і ви зможете в своїй життєвій книзі записати дуже добру і дуже важливу для кожної людини справу. Тому що, ще раз говорю, що земля – це не просто земля. Це душа України, це душа кожного селянина, це душа кожної родини, яка має цю діляночку землі. І я хочу вам всім разом зі мною побажати і натхнення, і здібності, і здатності досягати результату в цій дуже важливій державницькій справі. Дякую за увагу.