Четвер, 27.07.2017, 11:30 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Головна » 2009 » Вересень » 17 » Акти заради рейтингу?
10:40
Акти заради рейтингу?
Уряд виділив 6 млрд. грн. зі Стабфонду на безкоштовне оформлення й видачу державних актів на земельні ділянки до кінця року

На що лише не здатні українські політики заради рейтингу. Особливо напередодні виборів. Особливо, якщо в політика є владні важелі і вплив на бюджет. Тоді фантазії такого діяча загрожують стати реальністю для дуже широких верств населення. І закон - не перепона. Вона працює, закони відпочивають.



Нещодавно уряд Юлії Тимошенко своєю постановою виділив із Стабілізаційного фонду 5,954 млрд. грн. на безкоштовне оформлення й видачу громадянам актів на право власності на земельні ділянки. Майже 6 млрд. грн. виділяються на безповоротній основі й мають бути освоєні протягом 4 місяців до кінця поточного року Держкомземом, його територіальними підрозділами й Центром державного земельного кадастру.



Отже, якщо вірити Кабміну, з 1 вересня кожен громадянин України, який має у користуванні земельну ділянку, зможе отримати акт на право власності абсолютно безкоштовно і лише за 1 місяць. Зайшов у територіальне управління - районне чи міське - земресурсів із паспортом, довідкою про ідентифікаційний код і копією рішення сільради про надання ділянки в користування, написав заяву на держакт - і забув про це на 30 днів. Через місяць завітав ще раз - забрати готовий акт. Ось і вся процедура, передбачена постановою. Думаєте, чудо? Сумніваєтеся, що влада нарешті повернулася до «малих українців обличчям»? Що можна забути про нескінченні черги в земуправліннях і центрах ДЗК, про довгий список платних послуг і - головне - про неофіційну тарифну сітку?

Виявляється, що експерти - юристи й земельники - також не вірять у чудеса й подарунки від української влади. На підозру, що уряд чомусь плутає бажане з дійсним, наштовхує вже статистика. За даними Держкомзему, в Україні приблизно 12 млн. громадян мають у користуванні земельні ділянки і можуть звертатися за оформленням державного акту на право власності на них. З цих 12 мільйонів за часи незалежності 42%, тобто трохи більше 5 мільйонів, акти вже отримали. Залишилося 7 мільйонів. Отже, протягом 18 років земельники видали 5 мільйонів актів, а за 4 місяці цього року повинні оформити й видати 7 мільйонів. Чи потягнуть? Навряд чи.

Справа в тому, що, згідно з постановою, виконавцями робіт з оформлення технічної документації та самих актів є виключно державні організації - управління земресурсів, місцеві центри ДЗК, Інститут землеустрою. Ані кадрів, ані обладнання в цих установах не достатньо, щоб виконати такий обсяг робіт вчасно і якісно. Приватні ж організації з ліцензіями на землевпорядні роботи постановою уряду з ринку таких послуг просто викинуто.

Але й не в цьому головна загроза урядової ініціативи. Як пояснила «ГК» юрист, фахівець із земельного законодавства Оксана Кобрин, постанова Кабінету міністрів суперечить Земельному Кодексу України. В ЗКУ, яким і мав би керуватися уряд, передбачена зовсім інша процедура оформлення акту на право власності на ділянку, ніж виписана в документі Кабміну. Вона складніша, але передбачає ретельнішу перевірку й підготовку документації для видачі акту: погодження управлінням архітектури, повторне затвердження сесією місцевої ради тощо.

«Тому, в принципі, будь-яка приватизація, здійснена згідно з постановою уряду, теоретично може бути визнана незаконною. Причому це може статися як завгодно: зміниться влада - це може зробити прокуратура, виникне якийсь межовий спір між сусідами - суд може визнати приватизацію незаконною», - зазначає Оксана Кобрин.

За словами юриста, запропонований Кабміном механізм видачі актів неминуче призведе до халтури й зловживань - як з боку земельників, так і місцевих рад і їхніх голів. «Скажімо, що завадить сільському голові скликати сесію вже завтра і видати рішення своїм людям на руки? Кабмінівська постанова не дає можливості перевірити, чи були ділянки в користуванні громадян раніше», - зауважує Оксана Кобрин і додає напівжартома: «Врятує від зловживань лише рання зима. Коли впаде сніг, межі городів встановити буде важко».

І насамкінець: кошти Стабфонду, згідно з Бюджетним Кодексом, мали б інвестуватися в проекти, пов'язані з економічним розвитком, та боротьбу з кризою. Як безкоштовна роздача держактів на землю допоможе подолати кризу - загадка для всіх, крім, певно, уряду. Кілька цифр для порівняння. На всі інвестиційні проекти в агропромисловому комплексі цьогоріч передбачено виділити зі Стабфонду 2 млрд. грн. Їх, до речі, вже використали. На проекти з реконструкції шахт - 5 млрд. грн. На Євро-2012 - 4,3 млрд. грн. Тобто сума 6 млрд. грн. на сумнівні папірці - це найбільша витрата стабілізаційних грошей протягом 2009 року, витрата з нульовим економічним ефектом. А відтак, такої статті видатків навіть не передбачено в Держбюджеті, тож ці 6 млрд. доводиться проводити під статтею «на інші цілі». Які саме? Варіантів два: раптова стурбованість долею селян або ж власним підупалим рейтингом. Який правдоподібніший, обирайте самі.

Андрій СОВА


Галицький Кореспондент
Категорія: Законодавство | Переглядів: 714 | Додав: ifgeozem | Рейтинг: 0.0/0