Колегія Держкомзему обговорила питання розвитку землеустрою, проведення грошової оцінки земель та діяльності ліцензіатів - 1 Червня 2009 - Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття
Середа, 25.01.2017, 02:23 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Головна » 2009 » Червень » 1 » Колегія Держкомзему обговорила питання розвитку землеустрою, проведення грошової оцінки земель та діяльності ліцензіатів
12:55
Колегія Держкомзему обговорила питання розвитку землеустрою, проведення грошової оцінки земель та діяльності ліцензіатів
Члени колегії Держкомзему за участі начальників головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, директорів Групи впровадження Проекту, ДП «Укрспецзем», ДП «Головний інститут землеустрою», територіальних інститутів землеустрою, начальників структурних підрозділів центрального апарату Держкомзему обговорили питання розвитку системи землеустрою в Україні, стан проведення нормативної грошової оцінки земель та дотримання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. Вів засідання Голова Держкомзему Олег Кулініч. 

Роботи по розвитку системи землеустрою в Україні непочатий край...
Доводити учасникам засідання колегії важливість землеустрою в системі управління земельними ресурсами, через який здійснюються основні функції держави – облік і оцінка земель, планування і організація раціонального використання земель та їх охорони, інформаційне забезпечення – потреби не було. У залі зібралися ті, кому добре відомо місце і його роль. Ось тільки доповідачу – заступнику голови Держкомзему Антону Третяку – доводилося констатувати, що в ході земельних перетворень упродовж останніх вісімнадцяти років система землеустрою, по суті, була ліквідована, що порушило порядок і комплексність у проведенні землевпорядних робіт і привело до зниження ефективності землеволодіння і землекористування, особливо на землях сільськогосподарського призначення. 

Аналізуючи підсумки земельної реформи, яка проводиться в Україні, Антон Третяк зазначив, що головним результатом її стали структурні зміни у розподілі земель як за формами власності та господарювання, так і за кількістю землевласників та землекористувачів. Більше 6 із 7,2 млн селян отримали державні акти на право власності на земельну ділянку. У власності держави нині перебуває 29,6 млн га (49%), у приватній – 30,6 млн га (50,8%) і 117 тис. га (0,2%) – у колективній. 

Ще глибші зміни у структурі власності відбулися із землями сільськогосподарського призначення. Із 41,7 млн га загальної площі сільськогосподарських угідь у державній власності залишилося 11,4 млн га (27,3%), у приватну власність передано 30,3 млн. га (72,6%), а в колективній власності залишилося 42,8 тис. га (0,1%). 

Однак, через незавершеність земельного законодавства та відсутність наукового і фінансового забезпечення не здійснено розмежування земель державної і комунальної власності, не завершено встановлення меж населених пунктів та земель природно-заповідного, оздоровчого та рекреаційного призначення, залишаються не впорядкованими землі особливого режиму. Через нестачу коштів на заходи щодо проведення землеустрою та охорону земель погіршується відтворення родючості ґрунтів, їх якісний стан (фактично виділялося лише 1,5-2,5% коштів, що надходили від плати за землю, а з 2000 по 2008 рік вони зросли від 1,4 млд грн до 6,7 млд грн).

Серед найгостріших проблем Антон Третяк назвав: відсутність концепції та державної програми здійснення землеустрою; незавершеність земельного законодавства (необхідно розробити й прийняти близько 25 законопроектів та понад 500 нормативних актів, стандартів норм і правил); відсутність стратегічного та перспективного планування використання та охорони земель країни, районів, регіонів; недосконалість процедур щодо перерозподілу земель між галузями та при зміні їх основного цільового призначення; відсутність загальнодержавної програми використання і охорони земель, територіального землеустрою тощо.

Основними завданнями подальшого розвитку системи землеустрою в Україні до 20015 року доповідач вважає: завершення законодавчо-нормативного забезпечення землеустрою; посилення ролі держави в здійсненні землеустрою та його державного регулювання; активізація державного і самоврядного контролю за здійсненням землеустрою; розроблення і реалізація заходів щодо наукового, кадрового та фінансового забезпечення землеустрою.  

А основними напрямами розвитку землеустрою в Україні на період до 2015 року мають бути: завершення встановлення меж населених пунктів, територій з особливим природоохоронним та природо заповідним режимами; проведення розмежування земель державної і комунальної власності; зонування земель сільських територій за їх категоріями; впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств, фермерських і селянських господарств з урахуванням оптимальних розмірів та конкурентноспроможності; започаткування землеустрою з консолідації земельних ділянок; організація території земель особливого правового режиму та умов використання; організація територій сільських рад з метою встановлення обмежень у використанні земель, охоронних та інших зон; впорядкування територій населених пунктів. 

Це й лягло в основу рішення колегії, за яке члени колегії проголосували в цілому. А не погодилися, зокрема, із запропонованим пунктом про створення наукової установи, зауваживши, що про це ще зарано вести мову, оскільки сьогодні відсутній кадровий науковий потенціал в Головному інституті землеустрою.  

Голова Держкомзему Олег Кулініч, перший заступник директора Київського інституту земельних відносин, академік УААН Леонід Новаковський, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Ігор Яцук, начальник Держземінспекції Олександр Нечипоренко, начальник Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Дмитро Бабміндра внесли низку інших зауважень та пропозицій до проекту рішення. 

У ході обговорення доповіді ними ставилися логічні запитання: чи варто так наголошувати на незавершеності земельного законодавства, якщо не забезпечено виконання існуючої нормативно-правової бази? Чи є конкретний план роботи по розвитку землеустрою в державі на найближчі півтора роки? 

Чи відсутність фінансового забезпечення може означати припинення будь-якої діяльності?  

Викликали заперечення й деякі озвучені доповідачем цифри. Скажімо, що втрати гумусу через мінералізацію та ерозію ґрунтів щороку завдають збитків на суму понад 10 млд гривень...  

Підсумок обговорення виявився невтішним: роботи по розвитку системи землеустрою в Україні непочатий край...
Вкладена в оцінку гривня по селищах збільшила податок на 77,
а по містах – на 150 гривень...
Учасники засідання заслухали та обговорили інформацію начальника Управління ринку та оцінки земель Станіслава Горбатовича про стан проведення нормативної грошової оцінки земель в АР Крим, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Закарпатській, Київській, Чернігівській та Чернівецькій областях.

  Доповідач зазначив, що організацією проведення нормативної грошової оцінки почали займатися ще з 1996 року. За цей час багато зроблено і Донецька, Запорізька, Одеська, Рівненська та Сумська області, міста Київ і Севастополь вже прозвітували про те, що по населених пунктах цих областей та в зазначених містах нормативна оцінка виконана на 100 відсотків. А проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сприяє збільшенню надходжень від плати за землю. 

Загалом по Україні результати сьогодні такі: із 29835 населених пунктів (площею 7424,0 тис. га) нормативну грошову оцінку земель проведено по 24059 населених пунктах (на площі 6287,4 тис. га ), що становить 80,6 % від їх кількості та 84,7 % від їх загальної площі. 

Однак по областях, які заслуховуються на колегії, підсумки невтішні, -наголосив Станіслав Горбатович. Одна з причин незадовільної роботи - недостатнє фінансування з усіх рівнів бюджету. З урахуванням необхідності поновлення оцінки діюча оцінка в Криму виконана тільки на 4,5%, у Чернігівській області цей показник становить 7,2%, Чернівецькій - 21,3%, Івано-Франківській - 27,2%, Дніпропетровській - 37,7%, Київській - 39,9%, Закарпатській - 55%.

Доповідач поставив за приклад Одеську область, в якій у 2008 році було профінансовано із обласного бюджету 2 млн 14 тис. грн, що дало можливість виконати нормативну оцінку по 47% населених пунктів і закінчити її проведення. При цьому підкреслив, що вкладена в оцінку гривня тільки по селищах збільшила податок на 77 гривень, а по містах – на 150 гривень.

Упродовж 2008 року грошову оцінку населених пунктів проведено по 114 населених пунктах, протягом І кварталу поточного року – по 108.

Однак у цілому по Україні нормативна оцінка понад 50% населених пунктів потребує поновлення. Це накопичувалося щорічно, оскільки в областях достатніх заходів не вживалося, підкреслив промовець.

На колегії зазначалося, що останнім часом надходить багато нарікань від громадян, які не можуть отримати витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, садівництва, гаражного будівництва, щоб надати їх нотаріусам для оформлення спадщини і дарування. Без таких витягів нотаріуси не в змозі посвідчувати угоди і люди опиняються в безвихідній ситуації, що призводить до соціальної напруги.

– Врегулювання зазначеного питання потребує якнайшвидшого завершення робіт із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, - наголосив Станіслав Горбатович. - Зацікавленість у цьому насамперед мають виявити голови міських, селищних та сільських рад, оскільки нормативна грошова оцінка земель є потужним джерелом постійних надходжень до місцевих бюджетів.

Проведення оцінки земель за межами населених пунктів організовано на низькому рівні – в цілому по Україні лише на 4,63 відсотка. На виконання цієї роботи за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел планується 2397,7 тис. грн. Та по Дніпропетровській, Чернівецькій, Київській, Івано-Франківській областях та АР Крим ці плани вже під сумнівом, - сказав доповідач.

Члени колегії заслухали начальника Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області Ігоря Добровольського та першого заступника начальника Головного управління Держкомзему в Дніпропетровській області Дениса Борисенка і до рішення колегії першим пунктом записали: питання про організацію проведення нормативної грошової оцінки земель на території відповідних областей з урахуванням висловлених зауважень розглянути до 20 червня 2009 року на засіданні колегій Рескомзему АР Крим та Головних управлінь Держкомзему у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Чернівецькій та Чернігівській областях.
За кількістю виданих ліцензій загубили якість робіт
Члени колегії також заслухали та обговорили інформацію начальника Управління нормативного та організаційного забезпечення землеустрою і охорони земель Олександра Краснолуцького про дотримання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.

За словами промовця, станом на 22 травня цього року в Україні налічується 2855 ліцензій на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. 

За 5 місяців поточного року проведено 10 засідань Комісії з питань ліцензування робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та видано 163 ліцензії на проведення цих робіт. Крім того, переоформлено 42 ліцензії і стільки ж визнано недійсними. Анульовано 11 ліцензій на підставі заяв ліцензіатів.

Відповідно до наказу Держкомзему «Про затвердження Плану перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт на 2009 рік», погодженого Держкомпідприємництвом, заплановано проведення 433 перевірок суб'єктів господарювання, які цього року лише розпочинаються.

Крім того, реагуючи на запити народних депутатів України, контролюючих органів та юридичних і фізичних осіб, Держкомземом підготовлено 15 наказів на проведення позапланових перевірок 98 суб'єктів господарювання за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. 

Начальник Держземінспекції України Олександр Нечипоренко поінформував присутніх про результати здійсненої перевірки за дорученням Голови Держкомзему більш ніж 2146 суб’єктів господарювання, 10 відсотків з яких узагалі не змогли знайти. Виявлені недоліки свідчать передусім про недотримання ними Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт та досить низький рівень цих робіт, зазначив Олександр Нечипоренко.  

Відбулося жваве обговорення проблемних питань у цьому напрямі. Особливо акцентувалося на посиленні відповідальності членів Комісії з питань ліцензування робіт із землеустрою, землеоціночних робіт за прийняті рішення, на якості розроблення документації із землеустрою. З цією метою було запропоновано і вирішено опрацювати порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання. 

Голову Рескомзему АР Крим, начальників Головних управлінь Держкомзему в областях та містах Києві і Севастополі зобов’язано взяти під особистий контроль питання дотримання Ліцензійних умов, якості виконуваних робіт, проведення перевірок. 

Розгляд питання про стан та проблеми організації виконання робіт щодо оновлення планово-картографічних матеріалів перенесено на наступне засідання колегії через його недостатню підготовленість. 

Державний комітет України із земельних ресурсів
Категорія: Законодавство | Переглядів: 1163 | Додав: ifgeozem | Рейтинг: 1.0/1