Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

  Управління правового забезпечення роз’яснює: 

Статтею 119 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які посвідчують право на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. 

Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом.

Для реалізації права власності відповідно до частин першої та другої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

У разі відмови ради у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду, питання, згідно зі статтею 118 Кодексу (частина одинадцята), має бути вирішено в судовому порядку.

Окремо зазначаємо, що згідно з листом Верховного суду України 
від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08 норма статті 119 Земельного кодексу України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 відповідно до пункту 1 розділу IX “Прикінцеві положення” Земельного кодексу України.