Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття
Головна » 2008 Грудень 10 » Занедбаний скарб
15:31 Занедбаний скарб | |
Василь МОРОЗ За остаточними підрахунками, 1 008 га сільськогосподарських земель на Прикарпатті стали цього року непридатними для обробітку внаслідок липневої повені, повідомив заступник голови обласної держадміністрації Василь Брус. В одних випадках велика вода замулила поля сумішшю з намулу, гравію та каміння, в інших – змила родючий шар грунту. Для такої малоземельної області, як Івано-Франківська, – це значні збитки. Непросто буде в нинішніх умовах реставрувати такий обсяг продуктивних земель. Власне, щороку через природні ерозійні процеси селяни втрачають десятки гектарів ріллі. Але масштаб нинішніх втрат безпрецедентний за останнє десятиліття. Він укотре засвідчив, що проблеми захисту грунту, тобто збереження родючості земель, дедалі загострюються. Про це зокрема йшлося в інституті природничих наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, коли міжнародна спільнота відзначала Всесвітній день грунту. Мовилось і про заходи, до яких необхідно вдатись, аби зупинити руйнівну для нашої матері-годувальниці тенденцію. — Усвідомлюючи загрозу для життя на Землі від чимраз гіршого стану грунтового покриву планети, – розповідає завідувач кафедри агрохімії і грунтознавства названого ВНЗ доктор сільськогосподарських наук, професор Мирослав ВОЛОЩУК, – Міжнародний конгрес грунтознавців, який відбувся 2002 року в Таїланді, заснував День грунту. Ця дата, що припала на 5 грудня, покликана привернути увагу урядів до збереження й відтворення основи життя на планеті. На жаль, для України вона наразі ще нічого не означає. За період незалежності, що, по суті, перетворився на суцільну затяжну кризу, системної роботи з охорони грунтів як головного національного багатства у нас ніхто не проводив. Але нині, коли ситуація в аграрній сфері повсякчас погіршується, пора змінити споживчо-хижацьке ставлення до годувальниці. Боляче ж дивитись, як в Україні, в тому числі й на Івано-Франківщині плюндрують товарні землі. Втрати гумусу, забруднення земель у промислових зонах, забур’яненість полів, порушення структури ррунтів, використання сільгоспугідь не за цільовим призначенням – такі сучасні реалії. Потрібен цілий комплекс негайних дій як на міжнародній арені, так і в регіонах, аби змінити ситуацію. Власне, роботи тут непочатий край. Скажімо, на рівні області необхідно акумулювати більшу частину платежів за землю і спрямовувати їх на ррунтозахисні заходи згідно з відповідним законодавством. А ще треба обов’язково зробити й так, аби обласна рада як мінімум двічі на рік розглядала стан ррунтів регіону – спершу, щоби включити до бюджету фінансування конкретних проектів з їх охорони, а відтак — аби перевірити рівень їхньої ... Детальніше про порушену проблему та про нагальні заходи для її вирішення читайте в «Галичині» надалі. | |
|
| |