Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

Рішення 28 сесії міської ради про нову нормативно-грошову оцінку земель міста підняло вартість плати за землю в декілька разів. Керівники найбільших промислових підприємств Івано-Франківська шоковані, бідкаються громадяни-землекористувачі, адже на підставі даних податкової інспекції про платників, які ухиляються від сплати податку на землю, міська рада згідно зі ст. 29 «Земельного кодексу України» має право звернутися до арбітражного суду про припинення права користування ділянками. 
Цими днями телефон у податковій «розривається»: люди переживають, аби не втратити землю. Втім, сподіватися перегляду нормативно-грошової оцінки земель в бік зменшення вартості «малим українцям» не доводиться. Хочеш не хочеш – плати…

Хочеш не хочеш

Попередня базова вартість 1 кв. м землі з урахуванням індексації становила 83,57 грн. Передбачалося, що із запровадженням нової нормативно-грошової оцінки земель міста надходження від плати за землю зростуть в понад два рази. Ще б пак: згідно з новою нормативно-грошовою оцінкою земель міста, яка до цього не переглядалася з 1999 року, базова вартість 1 кв. м землі визначена на рівні 198,4 грн. В межах міста виділено 213 економіко-планувальних зон з коефіцієнтом містобудівної цінності від 2,67 до 0,31. Тобто у центрі міста базова вартість 1 кв. м землі множиться на 2,67, на периферії – на 0,31. Крім того, введені коефіцієнти залежно від цільового призначення земель. Наприклад, базова вартість 1 кв. м землі, призначеної для комерційного використання, множиться на коефіцієнт 2,5, для промислового виробництва – на 1,2, рекреаційного призначення – на 0,5. 
Втім, наразі міська казна від таких нововведень поповнюється «неохоче». Скажімо, надходження від оренди землі, за словами заступника міського голови з економічних питань Ярослава Яцишина, виконуються лише на 70%. А ось за даними ДПІ в м. Івано-Франківську, в обласному центрі Прикарпаття «обліковано 22035 землекористувачів». Нагадаємо, земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачуються рівними частками до 15 серпня і 15 листопада. 
До речі, як повідомила начальник відділу масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ в м. Івано-Франківську Галина Яремко, громадянам — власникам земельних ділянок та землекористувачам, які не сплатили податок на землю по першому терміну сплати, а саме до 15 серпня 2008 року, буде нараховано пеню із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу. Крім того, не оминути штрафних санкцій. 
«При затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми земельного податку, розмір штрафної санкції складатиме 10% від суми податку. При затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми земельного податку – 20% від суми податку. При затримці понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми земельного податку – 50% від суми податку», — наголошує Галина Яремко. 
На відміну від пересічних громадян-землекористувачів, яким доведеться змиритися з новими реаліями, у керівників найбільших промислових підприємств Івано-Франківщини, здається, є надія. Минулого тижня вони звернулися до Івано-Франківської міськради з проханням скасувати рішення сесії міської ради від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська» та повернутись до розгляду питання про збільшення плати за землю не раніше 2010 року. 

Надія — без надії?

«На основі проведених розрахунків, згідно з новими витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, вартість плати за землю зростає в декілька разів. Такий факт негативно впливає на економічний стан підприємств міста, оскільки збільшення плати за землю не було передбачено відповідними фінансовими планами підприємств та не передбачено в договірних відносинах з контрагентами, що в подальшому призводить до збільшення собівартості продукції та її збитковості і неконкурентоспроможності, а також призводить до зменшення податкових відрахувань в місцевий бюджет та зменшення відрахувань на виплату заробітної плати», — мовиться у зверненні керівників підприємств. 
Цього тижня заплановано провести розширену нараду керівництва міста, депутатів міської ради та директорів підприємств, щоб «знайти можливі шляхи для виходу». Наразі маємо замкнуте коло: підприємства сплачувати за оренду землі згідно з новою нормативно-грошовою оцінкою не спроможні, а міська влада, яка розрахувала бюджетний рік, враховуючи плату оренди землі за новою оцінкою, в разі відміни рішення сесії наражається отримати бюджетну діру. 
«Однозначно, що потрібно пом’якшувати цей тиск, — каже заступник міського голови з економічних питань Ярослав Яцишин. Але на цю проблему потрібно дивитися у комплексі. Так сталося, що на початку року Кабінетом Міністрів було ухвалено мінімальне збільшення нормативної вартості землі на 3%. Це був перший удар по орендарях землі. Міська рада не могла не затвердити нову нормативну грошову оцінку землі згідно з рекомендаціями Держкомзему і згідно із зонуванням, яке є в Івано-Франківську: центр найдорожче, промислова зона, околиці — дешевше. Ми повинні були прийняти нову нормативну грошову оцінку землі ще в січні, але прийняли аж у липні, тобто півроку оренда землі здійснювалася за старими тарифами. Те, що ми півроку працювали на старій нормативно-грошовій оцінці, призвело до того, що доходи від оренди землі виконуються лише на 70%». 
За словами Ярослава Яцишина, серед підприємств, які підписали звернення до міської влади, фактично «лише два, по яких це вдарило суттєво», -- «Українська побутова техніка» і «Промприлад». Особливе занепокоєння щодо «Промприладу», адже підприємство розташоване в центральній частині міста, а відповідно, й плата за оренду землі є найвищою. 
Загалом, аби піти назустріч найбільшим промисловим підприємствам, в кабінетах міськвиконкому планують розробити коефіцієнт, за яким плату за оренду землі встановлюватимуть індивідуально. «Підхід мав би бути один для всіх, але використовуватися мали б індивідуальні показники роботи кожного підприємства. Порівняємо стару ставку — скільки вони платили. Візьмемо нову ставку — скільки вони повинні платити, подивимося, скільки вони дають надходжень до бюджету, скільки мають доходу, поділимо на ту кількість землі, яку вони використовують, і, напевно, будемо виходити з цього», — каже економічний віце-мер.  

Антін ТИМУРА

Галицький Кореспондент