Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

КРУ інформує

 

Однією з причин, що стримує реалізацію заходів, спрямованих на ефективне проведення земельної реформи, є недосконалість та неузгодженість законодавчої бази. До такого висновку дійшли аудитори КРУ у Черкаській області в ході дослідження ефективності використання бюджетних коштів на здійснення заходів з проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів за 2003-2006 роки та І півріччя 2007 року.
Так, недосконала нормативна база, що стосується проведення грошової оцінки земель. А це, як свідчить аудит, призводить до заниження вартості землі. Скажімо, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель, затвердженої постановою КМУ №213 від 23.03.1995, оцінка землі залежить не від якості грунтів, а від того, на скільки результативно спрацювало кожне господарство у 1988 році. В результаті такого підходу земельні ділянки однакової якості, розташовані в одному районі, відповідно до грошової оцінки, мають різну вартість. Тож сучасна методика розрахунку нормативної грошової оцінки земель є недосконалою, оскільки вона не враховує специфіку кожної земельної ділянки – її розташування, якість землі тощо.
До речі, Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено нову методику проведення но¬рмативної грошової оцінки земель. Для цього проведена типізація ландшафтних територій Черкась¬кої обла¬сті і коригування земельно-оціночних районів. Такий підхід дає мож¬ливість до мінімуму зменшити похибки при оцінці земель.
У 2006 році фахівцями цього підприємства за вищезазначеним методом проведена грошова оцінка земель Черкаської області. В результаті базову грошову оцінку 1 га ріллі агрогрупи „Чорноземи типові глибокі малогумусні” в Першому земельно-оціночному районі (Золотоніський район) встановлено у розмірі 5321 грн. Тоді як за Методикою, затвердженою Кабміном, того ж року визначена базова грошова оцінка 1 га землі аналогічної якості в с.Плешкані склала 5007 грн., а в с.Софіївка, що в 10 км від поперднього населеного пункту, становить 5031 грн. Отже, недосконалість методу грошової оцінки призводить до заниження вартості землі. Вже з попереднього прикладу видно, що вартість базової грошової оцінки 1 га ріллі земель державної власності в с.Плешкані занижено на 314 грн., а в с.Софіївка – на 290 грн. А, враховуючи те, що було оцінено у першому випадку 173 га землі, а в другому 136 га , то розрахункова сума заниження вартості земель становить 54,3 тис.грн. та 39,4 тис.грн. відповідно. Зрозуміло, що здача в оренду цих земельних ділянок за вищої ціни принесло б і збільшення надходжень до сільських бюджетів.
Провівши дослідження стосовно впливу грошової оцінки на доходи місцевих бюджетів на прикладі 8 районів та міст обласного значення (Монастирищенський, Чорнобаївський, Звенигородський, Тальнівський, Корсунь-Шевченківський райони, міста Умань, Канів, Ватутіне), аудиторами встановлено, що в більшості випадків (в 5 з 8) проведення грошової оцінки спричиняє збільшення доходів місцевого бюджету від оренди землі та земельного податку в 1,5-2,5 рази.
Негативно впливає на проведення земельної реформи недосконалість нормативно-правової бази, що стосується проведення розмежування земель державної та комунальної власності. Зокрема, своєчасність проведення розмежування земель гальмується тим, що законодавчо не визначені конкретні терміни проведення цих процедур, не наголошено на обов’язковості їх проведення, а відтак органи місцевого самоврядування не поспішають все це втілювати в життя. Так, органами місцевого самоврядування за 2003-2006 роки та І квартал 2007 року прийнято 46 рішень щодо виконання робіт по розмежуванню земель державної та комунальної власності на площі 93,6 тис. га (9% від загальної площі, яка потребує розмежування). При цьому, на виконання цього заходу з місцевих бюджетів не виділено жодної копійки.
Недосконалість законодавства щодо використання особливо цінних земель спрощує їх відведення. Так, на виконання вказівки Держкомзему від 03.11.1997 року №55 „Про використання, охорону та моніторинг особливо цінних земель”, проведеним в області обстеженням особливо цінних земель налічувалось 781 тис. га. В адміністративних межах Драбівського, Золотоніського, Жашківського, Христинівського та Чорнобаївського районів такі землі складали від 50 до 70% всієї площі району. Відповідно ж до наказу Держкомзему від 06.10.2003 №245 „Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів”, площі особливо цінних земель в Черкаській області зазнали змін. Так, в сільськогосподарських угіддях особливо цінні групи ґрунтів складали 520,7 тис. га (що на 246,3 тис. га менше). Зокрема, площа ріллі з особливо цінними ґрунтами лише по вищезазначених районах зменшилась на 44% або майже на 240 тис. га. Тобто, лівобережні високоякісні чорноземи перестали бути землями державного значення.
Треба сказати, що відповідно до Земельного Кодексу вилучення (викуп) земельної ділянки, для розміщення об’єктів на особливо цінних землях погоджується Верховною Радою України. Оскільки, в Золотоніському районі майже всі такі землі перестали відноситись до категорії особливо цінних, то відведення цих ділянок значно спростилось. Нині у Золотоніському районі уже відведені земельні ділянки в межах Новодмитрівської сільської ради під будівництво автосервісного комплексу площею 1,25 га, газозаправну станцію – 0,3 га, об’єкт стільникового зв’язку – 0,04 га, в межах Деньгівської сільради під розміщення автозаправної станції – 0,7 га.
Недосконалість законодавства щодо інституту права власності дає можливість громадянам «торгувати» земельними ділянками. Так, відповідно до Закону України „Про особисте селянське господарство” та Земельного кодексу України громадяни можуть отримувати безоплатно у власність земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств. При цьому особистим селянським господарством можуть займатись громадяни як індивідуально, так і особи, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках та спільно проживають. Виникає правова колізія, коли громадяни можуть отримати по земельній ділянці розміром не більше 2 га. А оскільки законодавством не встановлено терміну володіння цією землею, то існує можливість її продати. Прикладом може служити минулорічний факт, коли розпорядженням Корсунь-Шевченківської РДА в адміністративних межах Стеблівської селищної ради, на березі річки Рось, громадянам для ведення особистого селянського господарства було виділено 16 земельних ділянок. Через декілька днів після отримання цими громадянами державних актів, 14 земельних ділянок загальною площею 28 га були продані мешканцю Києва по 184 тис.грн. кожна.
За умови здачі цієї земельної ділянки в оренду бюджетом Корсунь-Шевченківського району було б додатково отримано не менше 45 тис.грн. в рік. А у разі продажу (при відміні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення) район міг би отримати більше 2 млн. грн.
Чимало питань виникає і при аналізі законодавства щодо нарахування розміру відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню. Зокрема, постановою КМУ „Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” ще в 1997 році для Черкаської області визначений норматив втрат по землям сільськогосподарського призначення та лісогосподарських втрат. З того часу зазначені нормативи не індексувались і нині не відповідають цінам на виконання відповідних робіт. Так, наприклад, службі автомобільних доріг у Черкаській області для будівництва автобану „Київ-Одеса” в адміністративних межах Соколівської сільради Жашківського району було надано 5,8 га ріллі за умови відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва майже на 243 тис.грн. та в адмінмежах Марійківської сільради площею 7,5 га ріллі за умови відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва 383 тис.грн. Це при тому, що вартість робіт по проведенню рекультивації цих земель, згідно складеного кошторису, склала 2,2 млн.грн.