Субота, 21.10.2017, 22:23 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Головна » 2007 » Квітень » 11 » Чом ти, поле, незоране? М. К.
20:04
Чом ти, поле, незоране? М. К.
Аж мурашки пробігають по тілу від таких цифр: із 402,9 тис. гектарів орних земель невиораними протягом 2006 року залишались 82,7 тис. га, тобто 20,5 відсотка загальної їх площі. Бур’янами заростали 47,3 тис. га так званих паїв, які селяни отримали для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З оранкою не зуміли справитися окремі сільськогосподарські підприємства, число яких продовжує зменшуватися (торік не стало ще 25 агроформувань). Найбільше ріллі пустувало в господарствах Тлумацького району (4,7 тис. га), Рогатинського (4,6 тис.), Городенківського (3,1 тис.), Галицького (2,9 тис.) — усього 18,4 тис. га. і переважно це паї, взяті в оренду. Чи варто сьогодні дивуватися, що багатьом власникам землі досі не виплачено дивіденди?
Із 386 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності половина закінчила 2006-й зі збитками. Середня урожайність зернових заледве становила 28,8, цукрових буряків — 228,6 центнера з гектара. Картоплю та овочі вони давно не вирощують, переклавши цю великозатратну ношу на селян-одноосібників.
На сесії доповідачі називали причини як невиораних земель, так і спаду виробництва сільськогосподарської продукції. Це, зокрема, відсутність чіткої державної програми розвитку сільського господарства, недостатнє забезпечення технікою та її висока ціна, диспаритет цін на пальне, добрива і вирощену продукцію, низька платоспроможність сільського населення тощо. Проте бракувало пропозицій, як рятуватися тому ж сільськогосподарському товаровиробникові у цих злиденних умовах. Хоч приклади успішного господарювання на Прикарпатті все ще є. Скажімо, у Вільхівцях та Поточищі Городенківського району вирощують, причому без ручної праці, 600-центнерні врожаї цукрових буряків, за що в радянські часи присвоювали звання Героя Соціалістичної Праці. Хіба ж так важко організувати вивчення «передового досвіду» (не треба лякатися цього терміну), щоб ним скористалися інші? Тим більше що це і мали б робити правонаступники колишніх райсільгоспуправлінь (разом з обласним), яких на початку 90-х років минулого століття чомусь не розігнали з тими ж таки колгоспами.
Але треба, мабуть, щось загубити, аби потім за тим шкодувати. Бо аж на 16-му році нашої незалежності в управлінні агропромислового розвитку ОДА нарешті зізнаються (цитую дослівно): «Як підтверджує досвід роботи найкращих агроформувань, шлях до підвищення ефективності аграрного сектору — в об’єднанні дрібноземельних господарств з великими». Тільки от біда — як це практично зробити, не відає ніхто. Фахівці того ж обласного галузевого управління запропонували стандартний проект рішення з обговореного питання:
«1. Сільським, селищним, міським головам, головам районних рад здійснити заходи щодо:
— раціонального використання та охорони земель з метою зменшення площ необроблених земель;
— забезпечення встановлення сторонами договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) плати за їх оренду в розмірах не менше 1,5 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості такого орендованого земельного паю;
— всебічного сприяння залученню інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва;
— передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) ефективному сільськогосподарському товаровиробникові;
— розроблення проектів землеустрою щодо виведення малопродуктивних, еродованих земель з обробітку і переведення їх у сінокоси та пасовища» і т. п.
Скільки таких рекомендованих рішень приймала вже обласна рада, проте зрушення мали зворотний напрям — не вперед, а назад. Тоді як єдина ефективна пропозиція, яка прозвучала на цій сесії від профільної депутатської комісії, — належним чином фінансувати розвиток АПК з обласного бюджету — не отримала достатньої підтримки, бо частина депутатів лобіювала інтереси своїх галузей. Хоч усі люблять повторювати крилаті слова: «Державу врятує заможне село!».
Майже наприкінці сесії депутати підтримали звернення своїх колег із Тернопільської облради до Президента, Верховної Ради й уряду з проханням вжити заходів щодо вчасного проведення весняних польових робіт, переглянути цінову, кредитну і податкову політику, яка заважає нормальному розвиткові агропромислового комплексу України.
На Х сесії прийнято важливе рішення, яке визначає порядок проведення аукціонів з продажу земельних ділянок під забудову суб’єктам підприємницької діяльності. Воно було проголосовано без зауважень депутатів, тому ми попросили висловити свою думку з цього приводу заступника голови постійної комісії ради з питань використання земель, природних ресурсів та регулювання земельних відносин Івана Присяжнюка.
— Рішення про заходи щодо розвитку ринку земель, — сказав Іван Іванович, — має унеможливити ті порушення земельного законодавства, які допускались раніше. Вже так не буде, щоб, не порадившись з громадою, сільський, селищний чи міський голова міг дозволити будівництво кав’ярні поряд із закладом культури, на місці автостанції чи дитячого майданчика з одночасним оформленням права власності на таку ділянку. Навіть якщо організатором аукціону виступатиме районна держадміністрація, то вона зобов’язана буде погодити питання продажу земельної ділянки з тією радою, на території якої розміщений об’єкт. іншими словами, завдяки аукціонам ми досягнемо повнішої прозорості у продажу землі під забудову фізичним та юридичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності та оформлення ними права власності на земельні ділянки.

Галичина

Переглядів: 776 | Додав: ifgeozem | Рейтинг: 0.0/0