Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття
Головна » 2007 » Квітень » 11 » Чом ти, поле, незоране? М. К.
20:04 Чом ти, поле, незоране? М. К. | |
Із 386 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності половина закінчила 2006-й зі збитками. Середня урожайність зернових заледве становила 28,8, цукрових буряків — 228,6 центнера з гектара. Картоплю та овочі вони давно не вирощують, переклавши цю великозатратну ношу на селян-одноосібників. На сесії доповідачі називали причини як невиораних земель, так і спаду виробництва сільськогосподарської продукції. Це, зокрема, відсутність чіткої державної програми розвитку сільського господарства, недостатнє забезпечення технікою та її висока ціна, диспаритет цін на пальне, добрива і вирощену продукцію, низька платоспроможність сільського населення тощо. Проте бракувало пропозицій, як рятуватися тому ж сільськогосподарському товаровиробникові у цих злиденних умовах. Хоч приклади успішного господарювання на Прикарпатті все ще є. Скажімо, у Вільхівцях та Поточищі Городенківського району вирощують, причому без ручної праці, 600-центнерні врожаї цукрових буряків, за що в радянські часи присвоювали звання Героя Соціалістичної Праці. Хіба ж так важко організувати вивчення «передового досвіду» (не треба лякатися цього терміну), щоб ним скористалися інші? Тим більше що це і мали б робити правонаступники колишніх райсільгоспуправлінь (разом з обласним), яких на початку 90-х років минулого століття чомусь не розігнали з тими ж таки колгоспами. Але треба, мабуть, щось загубити, аби потім за тим шкодувати. Бо аж на 16-му році нашої незалежності в управлінні агропромислового розвитку ОДА нарешті зізнаються (цитую дослівно): «Як підтверджує досвід роботи найкращих агроформувань, шлях до підвищення ефективності аграрного сектору — в об’єднанні дрібноземельних господарств з великими». Тільки от біда — як це практично зробити, не відає ніхто. Фахівці того ж обласного галузевого управління запропонували стандартний проект рішення з обговореного питання: «1. Сільським, селищним, міським головам, головам районних рад здійснити заходи щодо: — раціонального використання та охорони земель з метою зменшення площ необроблених земель; — забезпечення встановлення сторонами договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) плати за їх оренду в розмірах не менше 1,5 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості такого орендованого земельного паю; — всебічного сприяння залученню інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва; — передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) ефективному сільськогосподарському товаровиробникові; — розроблення проектів землеустрою щодо виведення малопродуктивних, еродованих земель з обробітку і переведення їх у сінокоси та пасовища» і т. п. Скільки таких рекомендованих рішень приймала вже обласна рада, проте зрушення мали зворотний напрям — не вперед, а назад. Тоді як єдина ефективна пропозиція, яка прозвучала на цій сесії від профільної депутатської комісії, — належним чином фінансувати розвиток АПК з обласного бюджету — не отримала достатньої підтримки, бо частина депутатів лобіювала інтереси своїх галузей. Хоч усі люблять повторювати крилаті слова: «Державу врятує заможне село!». Майже наприкінці сесії депутати підтримали звернення своїх колег із Тернопільської облради до Президента, Верховної Ради й уряду з проханням вжити заходів щодо вчасного проведення весняних польових робіт, переглянути цінову, кредитну і податкову політику, яка заважає нормальному розвиткові агропромислового комплексу України. На Х сесії прийнято важливе рішення, яке визначає порядок проведення аукціонів з продажу земельних ділянок під забудову суб’єктам підприємницької діяльності. Воно було проголосовано без зауважень депутатів, тому ми попросили висловити свою думку з цього приводу заступника голови постійної комісії ради з питань використання земель, природних ресурсів та регулювання земельних відносин Івана Присяжнюка. — Рішення про заходи щодо розвитку ринку земель, — сказав Іван Іванович, — має унеможливити ті порушення земельного законодавства, які допускались раніше. Вже так не буде, щоб, не порадившись з громадою, сільський, селищний чи міський голова міг дозволити будівництво кав’ярні поряд із закладом культури, на місці автостанції чи дитячого майданчика з одночасним оформленням права власності на таку ділянку. Навіть якщо організатором аукціону виступатиме районна держадміністрація, то вона зобов’язана буде погодити питання продажу земельної ділянки з тією радою, на території якої розміщений об’єкт. іншими словами, завдяки аукціонам ми досягнемо повнішої прозорості у продажу землі під забудову фізичним та юридичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності та оформлення ними права власності на земельні ділянки. | |
|
| |