Товариство геодезистів та землевпорядників Прикарпаття

Знаковою подією вважають експерти введення в дію наприкінці травня автоматизованої системи земельного кадастру – навіть у пілотному режимі. Якщо Україна не зійде тепер із цього шляху, то вже наступного року буде із сучасною ефективною електронною інформаційною системою земельного кадастру. 

- У чому нагальна потреба запровадження в Україні автоматизованої системи земельного кадастру?

- Принципово нова система кадастру, яка зараз впроваджується в Україні, передбачає зберігання, аналіз та пошук даних серед великого масиву інформації. Зокрема, про правовий режим, про якісні та кількісні характеристики земельних ділянок. Такий обсяг інформації може оброблятися виключно за допомогою автоматизованої системи. Паперові носії у цьому контексті віджили своє.

- У чому принципова новизна земельного кадастру, який зараз впроваджується в Україні?

- У попередньому кадастрі, який у нас частково залишився з радянських часів, вівся виключно кількісний та якісний облік земель. Новий кадастр передбачає введення додаткових характеристик, насамперед про право власності, а також інший, більш сучасний підхід до роботи з даними. Кадастр міститиме, по-перше, інформацію про самі об’єкти права, їхній опис. По-друге, правові аспекти – кому належить ділянка, як нею користуються. Ця інформація оновлюватиметься при кожній транзакції – чого не було раніше. В інформаційній системі, яка будується в рамках проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», актуалізація даних передбачена в автоматичному режимі безпосередньо на рівні району.

Якщо говорити про те, як воно відбувається зараз, то база даних кадастру формуються за допомогою обмінних файлів, які поступають у центральну базу через обласні управління. І ось тут система гальмує: на доставку файлів в область (це робить працівник відділу земельних ресурсів, перевозячи носії з інформацією автобусом чи маршруткою – і це в наш час!), на їх перевірку та обробіток витрачаються тижні, а то й місяці. Це й спричиняє затримки в отриманні державних актів. А от введення даних в інформаційну систему в режимі он-лайн безпосредньо в районі дає можливість одразу ж переконатися – наскільки ця інформація точна, об’єктивна та актуальна. І видати правовстановлюючі документи громадянам.

- Які ще переваги автоматизованої системи, окрім економії часу?

- У новій системі передбачена автоматична перевірка інформації. Це дає можливість на етапі опрацювання даних об’єктивно, без людського фактору, виявити практично всі проблеми, які зараз призводять до конфліктних ситуацій: це і дублювання кадастрових номерів, і накладки ділянок, інші помилки у правовстановлюючих документах або на місцевості. До того ж, раніше не було картографічної основи (йдеться про індексні кадастрові карти, ортофотокарти) для виявлення таких помилок. На даний час вона вже є, тож інформацію можна перевірити і надати громадянам достовірні дані. А це вже – реальний механізм гарантування прав власності на земельні ділянки.

- Яка частка інформації в автоматизованій системі земельного кадастру передбачена для загального доступу?

- Система, яка створюється, будується на принципах відкритості. Насамперед для громадян. Власник реєструє земельну ділянку, інформація про неї вноситься в базу даних. Відтак, у будь-якому територіальному відділенні Держземагентства будь-якого міста чи району України він зможе отримати витяг з кадастру – для того, наприклад, аби надати такий витяг зацікавленій особі – покупцю ділянки або кредитній установі чи податковому органу. Це буде свого роду офіційна довідка про те, що громадянин володіє земельною ділянкою. До сьогодні підтвердженням власності є тільки паперовий документ державний акт, який можуть видати лише в тому територіальному органі Держземагантства, на чий території ця ділянка розташована.

Заплановано, що автоматизована система також дозволить громадянину через Інтернет відстежувати проходження його документів – він зможе зайти в електронну систему і подивитися, на якій стадії розгляду його заява; скільки часу той чи інший чиновник її розглядає, які рішення приймаються. У такій ситуації чиновники не матимуть можливості безпідставно затримувати документи або направляти громадян до інших органів чи структур. Це значною мірою дисциплінуватиме і самих чиновників. Автоматизована система передбачає і черговість розгляду заяв. Тобто, якщо заява надійшла, вона зареєстрована, то наступна розглядається лише після того, як прийнято рішення щодо попередньої. Це антикорупційний принцип. Але потрібно, щоб він, як і інші, був закріплений законом «Про державний земельний кадастр».

- Коли автоматизована система державного земельного кадастру запрацює?

- Від 26 травня 2011 року, коли систему запущено в тестовому режимі, можна вести відлік початку її запровадження. Система буде працювати на всій території України до кінця цього року – на перших порах у ній буде мінімально необхідний набір функцій кадастрової системи: опрацювання документації, її перевірка, присвоєння ділянці кадастрового номеру, нанесення параметрів ділянки на кадастровий план, підготовка правовстановлюючих документів, нарешті, їх реєстрація в системі. Створення повнофункціональної системи – з додатками про якість земельних ділянок, їх грошову оцінку тощо, планується завершити у червні 2012 року.

- Що може завадити впровадженню системи? Як передбачити ці ризики і як їх попередити?

- Насамперед, перешкодою до впровадження може стати законодавча колізія. Закон повинен чітко визначити повноваження структур, які забезпечуватимуть впровадження та функціонування автоматизованої системи земельного кадастру. Якщо в процесі гри, почати міняти її правила, – вся система полетить шкереберть.

Ще один фактор ризику – час. Маємо дуже обмежений термін. До 30 червня 2012 року побудову всієї системи треба завершити. Якщо в цей період не буде затверджено законодавчу базу, виникнуть якісь затримки щодо інших питань, включаючи призначення-перепризначення нових керівників, реорганізація органів, а термін дії проекту Світового банку "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру” (в рамках якого й створюється автоматизована система державного земельного кадастру) закінчиться, то Україна залишиться без єдиного джерела фінансування створення цієї системи, яким є кредит Світового банку. С огляду на відсутність внутрішніх резервів сама Україна проект такого масштабу фінансово не «витягне».

- Чи багато противників створення автоматизованої системи державного земельного кадастру?

- На мою думку, найближчим часом можна очікувати хвилі невдоволень та різкої критики на адресу системи насамперед з боку тих, хто не зацікавлений у прозорості ринку земель. Саме вони першими будуть говорити, що система недосконала, що її впровадження треба відкласти на пізніше чи виключити певні території, наприклад місто Київ... Слід чекати таких заяв і від тих, хто хоче зробити свій окремий місцевий кадастр, щоб володіти інформацією та управляти нею безконтрольно чи самоосібно. Такі будуть і серед органів місцевого самоврядування, і серед голів держадміністрацій…

- Чи можливі технічні диверсії?

- Теоретично так. Але це є кримінальний злочин і в системі передбачено кілька ступенів захисту. Крім цього, за рік буде завершено створення комплексної систему захисту інформації. Цим питанням уже займаємося.

Матеріал підготовлено 
в рамках інформаційної кампанії
проекту Світового банку "Видача державних актів
на право власності на землю в сільській місцевості
та розвиток системи кадастру”.